IN MEMORIAM: помер священник-активний діяч відродження УГКЦ

6 червня, на 87-му році життя відійшов до вічності отець Петро Зеленюх

Про це повідомляє РІСУ з посиланням на Яворівську РДА.

 

Отець Петро Зеленюх народився 24 липня 1933 року у селі Порудно (нині Калинівка). Боровся за реабілітацію і відродження УГКЦ. У підпіллі навчався богослов'я. 28 вересня 1962 р. у Львові був висвячений владикою Федориком. З того часу почав проводити таємні богослужіння. З 1963 році зазнав переслідувань органами КДБ. У його хаті здійснювали обшуки, однак йому вдалося врятуватися від арешту. Також він брав активну участь у 80-х роках в акціях протесту у Москві, вимагаючи реабілітації УГКЦ.

У період національного відродження першим в районі розпочав відкриті Богослужіння для віруючих греко-католицького обряду в яворівській Гірній церкві, яка впродовж усіх часів радянської влади була зачинена.

За три місяці П. Зеленюх відродив церкву Успеня Пресвятої Богородиці в Яворові (3 січня 2008 року цей унікальний храм спалили грабіжники), збудував нові храми в селах Калинівка (1992), Іваники (1993), пам'ятник воякам УПА в Калинівці, організував реставрацію пам'ятника Січовим Стрільцям на яворівському цвинтарі (1993), ремонт фасаду Народного Дому в Яворові (1993), на якому домігся встановлення меморіальної таблиці закатованим більшовиками воякам УПА М. Вархоляку та Г. Сасу.

Також отець товаришував з В'ячеславом Чорноволом.

У 1991 році о. Петро Зеленюх брав участь у Світовому синоді єпископів УГКЦ, який відбувся у Ватикані, мав аудієнцію з Папою Римським.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.