У Львові презентували книгу про наймолодшого сина Івана Франка - Петра

У Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка презентували монографію франкознавця, кандидата філологічних наук Наталі Тихолоз «Петро Франко: Формула долі. (Життєпис на тлі доби)», яка належить до серії унікальних видань «Бібліотека Дому Франка».

Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.

 

"Ця книжка про людину, яка зуміла знайти свій власний шлях у житті, яка зуміла вийти із слави і тіні свого батька і знайти самого себе. І це дуже важливо. Разом з тим ця книга розповідає про великий рід Франків, який починається і закінчується не лише на Іванові Франкові, а й живе в своїх нащадках.

Ця книга про багатогранну особистість Петра Франка, котрий, чим би не захоплювався і чим би не займався, - завжди робив із цього великі справи" - зазначила Тихолоз.

Книга заснована на історичних фактах та архівних документах та ілюстрована меморіальними світлинами.

Заступник голови Львівської ОДА Іван Собко нагадав, що у жовтні минулого року відкрили перший в Україні пам'ятник Петру Франку у Нагуєвичах, а у Львові відбулося грандіозне відкриття муралу "Петро Франко. Повернення" авторства Святослава Владики.

"Петро Франко здійснив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху, хімічної науки та музейної справи. І ми усі маємо знати про це набагато більше. І завдяки книзі Наталі Тихолоз – тепер маємо таку можливість", - додав Собко.

Читайте також:

"Расстрелян за националистическую деятельность…": таємниця смерті Петра Франка

Січовики проти більшовиків. Петро Франко у боротьбі за Велику Україну

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.