Український посол в Німеччині оголосив бойкот виставці про радянських військовополонених

Сьогодні, 18 червня, в Німеччині відкривається виставка з нагоди 80-ї річниці нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз, в якій бере участь президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр. Виставка буде проходити в Німецько-російському музеї «Берлін-Карлсгорст». Через це посол України в Німеччині Андрій Мельник заявив, що бойкотуватиме виставку.

У коментарі виданню Tagesspiegel він заявив, що причина лежить у назві музею. Він сказав, що воно "повністю вводить в оману", адже постійно діюча експозиція присвячена війні з СРСР, наступником якого де-факто визнають лише Росію.

 

Мельник розкритикував Росію за претензії на "монополію" на перемогу у Другій світовій війні.

"Той факт, що українська сторона зробила важливий внесок у визволення Європи від нацистського панування і при цьому пролила дуже багато крові, цинічно принижується або навіть заперечується [...]. Провина німців у нацистських злочинах досі розглядається тільки стосовно Росії і росіян. Інші нації, такі як українці, а також Білорусь і країни Балтії, просто ігноруються", — заявив Мельник.

Як передає Укрінформ, в Міністерстві закордонних справ Німеччини заявили, що хочуть уникнути політизації цієї теми. Висловлювання посла там "взяли до відома і з деяким подивом".

Представник МЗС ФРН Марія Адебар заявила, що на виставку запрошені посли всіх країн-наступників СРСР, а також керівники трьох партнерських музеїв з трьох країн. Вона додала, що в памʼяті серед жертв нацизму ФРН не виділяє якісь окремі групи і памʼятає про всі постраждалі народи колишнього Радянського Союзу.

Як повідомляє DW, у президента Штайнмаєра вважають, що Мельник своїм бойкотом робить "погану послугу Україні".

У президентській канцелярії рішення посла викликало жаль. Там зазначили, що звинувачення Мельника у необʼєктивній оцінці втрат СРСР шкодять німецько-українським відносинам.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.