АНОНС: Літня архівна онлайн-школа: студентів запрошують подавати заявки

Досі вважаєте, що архіви — таємні і закриті? Не знаєте, як до них підступитися і з чого почати? Або, може, ви вже працювали з архівними справами, але хочете послухати про лайфхаки колег?

Центр досліджень визвольного руху запрошує взяти участь у Літній архівній онлайн-школі 5—9 липня 2021 року.

 

Учасники школи досліджуватимуть таємниці режимних архівів, розплутуватимуть історії про агентів спецслужб, працюватимуть зі справами на репресованих митців українського авангарду і вчитимуться робити власні архівні розслідування.

Літня архівна онлайн-школа — це:

·10 теоретичних і практичних занять від провідних архівістів, дослідників та медійників, які навчать вас перетворювати архівні документи на живі історії;

·робота з різними архівними документами та можливість реалізувати власне мікродослідження;

·групова робота за тематичними інтересами;

·"вихід за площину" — переконаєтеся, що робота в архіві — це не тільки про політичну історію, а про повсякдення, культуру, соціум (і взагалі майже про все);

·публікація кращих випускних робіт на сторінках інформаційних партнерів проекту.

ЦДВР запрошуємо студентів — істориків, журналістів, філологів, культурологів, філософів та представників інших гуманітарних спеціальностей. Також розгляне заявки молодих дослідників, докторантів та медійників.


Організатори: Центр досліджень визвольного руху, Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, Галузевий архів Служби Безпеки України. Підтримку у проведенні онлайн-школи надає Український культурний фонд.


Час
: 5—9 липня 2021 року


Місце
: онлайн


Для участі у літній архівній школі учасникам необхідно мати технічну можливість відвідувати заходи на платформі ZOOM. Сертифікат отримають студенти, які відвідали усі навчальні модулі та виконали практичні завдання. Випускники школи також отримають комплекти навчальної літератури.


Дедлайн
 зголошення на участь у школі — 30 червня, 20.00. Необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.

Результати відбору будуть повідомлені не пізніше 1 липня, 23 години 59 хвилин.


У разі додаткових питань напишіть на скриньку: iovpope@gmail.com або в особисті повідомлення координатору школи Євгенію Шатіловуhttps://www.facebook.com/stupotmundi


Архівна онлайн школа відбувається за підтримки Українського культурного фонду у рамках проекту "Українські митці 1920-х у фокусі радянських спецслужб".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.