Підручники КҐБ: в мережі опублікували матеріали, за якими вчилися радянські спецслужбовці

Дослідники оприлюднили розсекречені навчальні матеріали спецслужб з колишнього архіву КҐБ, серед яких, зокрема, підручники по боротьбі з націоналізмом.

Колекцію з більше, ніж 10-ти підручників публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті  Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли:

  • навчальний посібник "Підривна діяльність українських буржуазних націоналістів проти СССР і боротьба з нею органів державної безпеки";
  • навчальний посібник "Антирадянська діяльність єврейських націоналістів і боротьба з нею органів державної безпеки";
  • навчальний посібник "Литовські, латвійські та естонські буржуазні націоналісти";
  • навчальний посібник "Білоруські буржуазні націоналісти";
  • навчальний посібник "Особливості боротьби совєтської контррозвідки з ідеологічною диверсією зарубіжних буржуазно-націоналістичних організацій і підривною діяльністю ворожих націоналістичних елементів", тощо.

Серед документів колекції міститься підручник про боротьбу з українськими націоналістами. Зокрема, у посібнику 1955 року йдеться про шляхи впровадження радянської агентури в українське підпілля, заходи, направлені на дискредитацію очільників ОУН та виведення повстанців з підпілля з повинною. 

Крім цього, у підручниках спецслужбовців є схеми-зображення криївок українських підпільників, а також фото з прикладами їхньої зброї, відзнак, інформаційних матеріалів, реактивів для тайнопису (тексту, написаного спеціальними чорнилами, реактивами чи засобами, що можна прочитати лише за спеціальних умов, наприклад, освітлення), медикаментів, тощо. 

Серед проілюстрованих вилучених предметів є й щітка для одягу, у якій, за допомогою рентгену, виявили схованку з таблетками для тайнопису. 

У посібниках, присвячених єврейським, білоруським та балтійським націоналістам, можна побачити детальний опис чималої кількості організацій, зокрема і тих, що нібито діють не в СРСР, а в Ізраїлі, Англії, США, тощо.

У брошурі про боротьбу з литовськими, латвійськими та естонськими націоналістами автори пропонують вербувати в агенти католицьке та лютеранське духовенство. Для спецслужбовців наводиться приклад: подібний агент покликав до сповіді групу литовських націоналістів, а після богослужіння влаштував пиятику, після якої так звані "бандити" стали легкою здобиччю для чекістів.


Більше інформації можна знайти на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху безпосередньо у документах колекції.


Довідка: Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.