АНОНС: лекція "Геноцид ромів на Волині: події та пам’ять про них на узбіччі «великих історій»"

Історія переслідувань ромів – яка виглядає наче примітки на полях «великих історій» – насправді важлива, аби її пам’ятати

"Що таке кілька сотень жертв на тлі інших кількох сотень тисяч жертв"? Часто така сумна логіка слугує відповіддю на запитання: навіщо пам'ятати про масову загибель меншини, яка була майже невидимою та ледве становила один відсоток від населення? Події на Волині у період Другої світової війни нагадували "війну всіх проти всіх", але наша колективна пам'ять схильна зберігати та оперувати хіба що найбільш масштабними та важливими для нас.
 
Проте з-поміж сотень тисяч облич різних груп жертв є ті, які нам нині нагадують: без пам'яті про нас ваше знання про пекло тих часів не буде повним. Фахові історики це розуміють: як світ кожної людини є унікальним, так і доля кожної спільноти, особливо її трагічні сторінки, здатна принести нам нині особливий досвід. Якщо, звісно, ми захочемо його засвоїти.
Про те, чому історія переслідувань ромів – яка виглядає наче примітки на полях "великих історій" – насправді важлива, аби її пам'ятати, говоритимемо з істориком Михайлом Тяглим, науковим співробітником Українського центру вивчення історії Голокосту та провідним дослідником ромського питання в історії Другої світової війни в Україні.
Лекція відбудеться 29 квітня о 18:00 у м. Луцьк з онлайн трансляцією на fb-сторінку ГО "Мнемоніка". В зв'язку з карантинними обмеженнями, будь ласка, реєструйтеся за лінком: https://forms.gle/WAnMLNX1BVVh7MDw7. Напередодні лекції ми повідомимо зареєстрованих учасників про місце заходу.
***
Лекція проводиться в рамках реалізації проєкту "Стежками пам'яті". Проєкт покликаний виховати критичний підхід до подій Другої світової війни на Волині шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам'яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території регіону.
Проєкт "Стежками пам'яті" реалізується ГО "Мнемоніка" в партнерстві з ГО "Інша Освіта" та інститутом "Centropa" за дружньої фінансової підтримки фонду EVZ.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.