Спецпроект

АНОНС: Брифінг "Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор між суспільством, державою та науковою етикою"

Навколо Національного Музею Голодомору-геноциду розгортається серйозний скандал щодо обчислення кількості жертв Голодомору. Він вийшов далеко за межі наукової спільноти – від імені Музею поширюється інформація, яка не підкріплена верифікованими аргументами та навіть містить відверто неправдиві дані.

Організаторами брифінгу є "Likбез. Історичний Фронт".

 

"Мета нашого брифінгу – пояснити, що насправді відбувається. Ми озвучимо факти свідомої фальсифікації про трагічну подію української історії за участі установи, яка найпринциповіше повинна відстоювати та берегти історичну правду. Піднімемо питання цінності репутації в науковій спільноті та дотримання наукової етики.

Наголошуємо, що це не публічна дискусія і не зведення особистих рахунків. Суперечки через конкретні цифри та обговорення наукових методик – справа академічного середовища. Це – позиція української наукової спільноти та громадських діячів, що обурені спробами спекуляції на національній трагедії, фальсифікаціями та безпідставними звинуваченнями.

За умов інформаційної війни, коли противниками України заперечується сам факт геноциду українського народу, ми не можемо толерувати подібні речі. Адже вони розхитують основи національної безпеки України" - йдеться у повідомленні.


Модератор: Кирило Галушко, кандидат історичних наук, Інститут історії України НАН України, координатор громадського просвітницького проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт".


СПІКЕРИ:

Євген Захаров, голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи (зум);

Юрій Макаров, журналіст, історик, громадський діяч, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка;

Оксана Юркова, кандидатка історичних наук, Інститут історії України НАН України

Дарія Маттінглі, історикиня, викладачка радянської історії в Кембриджському Університеті (зум)

Віталій Нахманович, історик, етнополітолог, Музей історії міста Києва


Час: 23 грудня, четвер, 12.00


Місце: Український кризовий медіа-центр


Онлайн-трансляція події за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.