АНОНС: Презентація видання з кулінарної дипломатії «Україна: Їжа та Історія»

Український інститут та проєкт «Їжакультура» презентують оригінальне видання з кулінарної дипломатії «Україна: Їжа та Історія» (Ukraine: Food and History).

У вівторок, 2 березня, о 15.30 в Українському медіа-центрі відбудеться презентація видання з кулінарної дипломатії "Україна: Їжа та Історія".

Це перше видання українською та англійською мовою, яке представляє розмаїття кухні України у її регіональному, національному та смаковому вимірі.

До видання увійшли не лише рецепти найбільш популярних та незвичних страв української кухні, але й історії та розповіді про культуру їжі в Україні. До створення книги долучилася команда найкращих шеф-кухарів та дослідників з гастрономічних студій.

Видання презентують:
 Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту
 Олена Брайченко, засновниця проєкту "Їжакультура", дослідниця
 Ігор Лильо, автор текстів, історик, журналіст, доцент кафедри історії середніх віків та візантиністки Львівського національного університету ім. Івана Франка
 Ярослав Артюх, шеф-кухар

 Трансляція буде доступною на сторінках Українського інституту та проєкту Їжакультура.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.