В Іспанії робітники під час ремонту бару виявили турецькі лазні

У іспанському місті Севілья під час проведення ремонту в одному з барів були виявлені залишки турецьких лазень XII століття. Робітники натрапили на давню споруду, коли зняли шар штукатурки зі склепінчастої стелі.

Власники закладу запросили археолога, який підтвердив унікальність знахідки, повідомляє The Guardian.

 

Бар під назвою "Пивоварня Хіральда", розташований біля Севільського кафедрального собору, відчинив свої двері ще в 1923 році. Господарі "Хіральди" вирішили зробити ремонт під час локдауну через пандемію коронавірусу влітку 2020-го.

Залишки лазень добре збереглися. На білому вапняному тлі вигравірувані геометричні візерунки, а у стелі виконані отвори у формі восьмикутних зірок. Лазні являють собою вишуканий зразок архітектури XII століття, коли династія Альмохадів правила більшою частиною території, яка зараз входить до складу Іспанії та Португалії.

За словами археолога Альваро Хіменеса, у знайдених у "Хіральді" лазнях збереглося більше елементів орнаменту, ніж у всіх виявлених раніше лазнях на Піренейському півострові.

"Досі це був досить відомий бар, але тепер люди зможуть зайти і випити пива або келих вина в закладі, який також є турецькою лазнею XII століття", — заявив один із власників "Хіральди" Антоніо Кастро. Бар знову відчинить свої двері для відвідувачів у березні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.