Укрпошта 23 лютого вводить в обіг марки про українську армію

Керівник Укрпошти Ігор Смілянський вважає це тролінгом

"Укрпошта" 23 лютого вводить в обіг поштові марки "Збройні сили України. Сухопутні війська". Такий крок Укрпошти викликав критику з боку філателістів.

 

Зокрема, Андрій Іванець на своїй сторінці написав:

""Укрпошта" у день окупаційної армії хоче випустити поштові знаки на честь Української армії, яка боронить країну від окупантів.

Раніше, наскільки мені відомо, планувалося перше погашення цих марок 26 лютого. Це, до речі, День спротиву окупації Криму. Як на мене, цілком гідна дата.

Чи зрадіють захисники України такому вшануванню? Чи сприйме цю дату Міноборони, яке, ймовірно, ініціювало випуск марок на честь Сухопутних військ України? Думаю, питання риторичні.

Чому ж таку скандальну дату для першого погашення обрала "Укрпошта"

Є кілька версій:

1) Лайт версія. Це, щоб не писати ід....изм, назвемо м'яко... недалекоглядність;

2) Хард версія. Це підігрування ворогу у гібридний війні проти України;

3) Ваша версія?

Але щоб за цим рішенням не стояло ще є час на перенесення дати.

Сподіваюсь, здоровий глузд переможе і наші захисники будуть вшановані належним чином у відповідний час. Вони на це мають право..."

У коментарях очільник Укрпошти Ігор Смілянський відповів:

"Як на мене це такий а) легкий тролінг якраз тих кому здається ми підіграємо + 2) гарний привід ще раз нагадати тим, хто ще святкує, що прийшов перегорнути сторінку історії радянської армії і почати приділяти більше уваги армії української. Ось і все".

Генеральний штаб Збройних Сил України висловив рішучий протест проти обрання Укрпоштою дати 23 лютого для презентації і першого погашення поштових марок під назвою "Збройні Сили України. Сухопутні війська" та запропонував перенести цю подію на 14 березня - День українського добровольця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.