В Україні випустили художній конверт до 100-річчя від дня народження Амет-Хана Султана

«Укрпошта» випустила художній конверт до 100-річчя від дня народження двічі Героя Радянського союзу Амет-Хана Султана

Про це повідомляє Армія.Infom.

Погашення спеціальним штемпелем "Амет-Хан Султан, 1920-1971" відбудеться 28 жовтня у Києві на Головпоштамті.

На конверті, що має вийти тиражем у 500 тис. примірників зображено портрет Амет-Хана Султана, а також епізод з художнього фільму "Хайтарма".

Розробкою дизайну конверту займалася продакшн-студія телеканалу ATR.

 

Довідково:

Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року у Криму, в Алупці. У період Другої світової війни він здійснив понад 600 бойових вильотів, у яких особисто збив 30 літаків супротивника і 19 — у складі груп. Тільки в кримському небі він збив шість бойових ворожих літаків. Після війни він брав безпосередню участь у підготовці до польотів у космос перших космонавтів — Юрія Гагаріна, Германа Титова, Павла Поповича та інших.

Амет-Хан Султан не отримав звання Героя втретє, тому що з гордістю називав себе кримським татарином. Він важко переживав трагедію свого народу і намагався, як міг, допомагати співвітчизникам. У 1956 році він поставив свій підпис під листом з проханням реабілітувати кримських татар.

Після відходу з військової авіації він продовжив літати. Став єдиним радянським льотчиком, який випробував понад 50 типів літальних апаратів. За час льотно-випробувальної роботи особистий наліт Амет-Хана Султана склав понад 4 тис. годин.

Амет-Хан Султан трагічно загинув 1 лютого 1971 р. при здійсненні чергового випробувального польоту.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.