Стрічка «UKE / ЮКІ - Історія перемог вільних українців» вийшла в онлайн-прокат

Документальна стрічка Володимира Мули «ЮКІ - Історія перемог вільних українців» вийшла в онлайн-прокат

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Держкіно.

Зазначається, що фільм можна переглянути на сервісі OLL.TV.

"ЮКІ - Історія перемог вільних українців" - це розповідь про видатних зірок хокею українського походження.

"На кільцях Кубка Стенлі – головного трофею ліги світу NHL – масово зафіксовані прізвища українських гравців. Саме наші співвітчизники стояли біля витоків зародження хокейного турніру ще на початку його становлення та розвитку за океаном. Їхній внесок в історію хокейних клубів, честь яких вони захищали, надихнув на подальші звершення мільйони людей у Канаді та США. І кожному з них вдалося зберегти у душі шматочок далекої, але рідної серцю України", – каже режисер та продюсер фільму Володимир Мула.

Ukrainians, або коротко UKE — саме так у Північній Америці називають вихідців з України. Їхні імена назавжди вписано в історію найвідомішої хокейної ліги NHL: Вейн Грецкі, Орест Кіндрачук, Ерік Нестеренко, Террі Савчук, Джонні Буцик, Руслан Федотенко та багато інших.

Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.