Новий серіал Netflix розповідає про вбивство Бандери та отруєння Ющенка

На стрімінговій платформі Netflix з'явився документальний серіал «Мистецтво шпигунства» (Spycraft), що складається із 8 серій.

Про це повідомляє спільнота #Вимкни Російське.

 

Другий епізод серіалу називається "Смертельні отрути" (Deadly Poisons) і в основному присвячений діяльності совєтських та російських спецслужб. У ньому, зокрема, розповідається про вбивство лідерів ОУН Степана Бандери і Лева Ребета агентом КҐБ Богданом Сташинським, а також отруєння експрезидента України Віктора Ющенка.

Наразі серіал озвучений англійською, турецькою та польською мовами.

Новий серіал Netflix розповідає про історію вбивства Бандери совєтськими спецслужбами На стрімінговій платформі Netflix...

Опубліковано ВимкниРосійське Понеділок, 25 січня 2021 р.


Нагадуємо, що завербований КҐБ Богдан Сташинський у 1957 році вбив публіциста та одного з керівників ОУН Лева Ребета, а у 1959 році лідера українського національно-визвольного руху, голову ОУН Степана Бандеру. Обидва вбивства були здійснені у Мюнхені за допомогою отруєного "пістолету", що випускав газоподібний ціанід.

Пізніше вбивця втік на Захід, а у жовтні 1962 року постав перед судом у місті Карлсруе, де зізнався про обидва злочини.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.