На Прикарпатті знайшли архів УПА. ВІДЕО

У лісі поблизу гірського села Тисів, що неподалік міста Болехів Івано-Франківської області, знайдено архів Української Повстанської Армії.

Документи понад 70 років пролежали під землею у ящику з-під кулеметних дисків. На нього з допомогою металошукача натрапили представники пошуково-історичного клубу "Тустань", передає Еспресо.TV.

 

"Він був на глибині, стояв вертикально, що свідчить – був захований, а не закинутий", - розповів голова первинної організації клубу "Тустань" Віктор Савчук.

У ящику виявили рукопис, брошури та посібник для військових "Бойовий статус піхоти". Його серед документів розпізнав історик Василь Тимків.

У місці, де знайшли архів, дослідники ведуть розкопки вже більше року. 1944 року там базувалася сотня УПА "Вікторія".

Місцевий мешканець Микола Зварич пригадує розповіді свого діда, який будував для повстанців. За його словами, до 1946 року повстанці не будували криївок, а споруджували дерев'яні зимівки по типу стаєнь.

"Коли вже на повстанців почало полювати КДБ, тоді вони вже так робили бункери і зимівки, щоби зверху й сліду не було видно", - зазначив Зварич.

Інформації про сотню УПА "Вікторія" збереглося дуже мало. Пошуковці по крихтах збирають факти про військовий підрозділ.

Вивчати самотужки документи дослідники не бралися – вони дуже крихкі. Все знайдене передали в Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби ім. Степана Бандери.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.