Єзуїтський орден в Іспанії вибачився за сексуальні злочини своїх послідовників

Католицький орден єзуїтів зізнався у тому, що з початку ХХ століття року його послідовники вчинили сексуальні злочини проти більш ніж сотні людей в Іспанії. Товариство Ісуса в цій країні вибачилося за свої дії, які назвало сумними та ганебними.

Про це повідомляє The Guardian.

Іспанські єзуїти, 1920 р.
Іспанські єзуїти, 1920 р.

У заяві ордена йдеться, що з 1927 року його люди, які часто працюють освітянами, вчинили сексуальні злочини проти 81 дитини та 21 дорослого. Більшість цих подій відбулася в школах, і за них відповідальні 96 єзуїтів.

Наразі в живих залишилися 65 єзуїтів, причетних до зґвалтувань і домагань, четверо з них вже не є членами ордену. 13 відсторонили від роботи з дітьми на час розслідувань, частині з цих людей наказали припинити служіння та відправитися до ізольованих єзуїтських комун.

Ці 96 членів ордену складають трохи більше 1% від його загальної чисельності в Іспанії.

Єзуїти — один з найбільш численних орденів Католицької церкви, заснований у XVI столітті для боротьби з Реформацією. Його члени активно займалися наукою, освітою та місіонерством. Станом на сьогодні в ордені налічується близько 15 тис. осіб, більшість з яких — священники.

"Ми хочемо навчитися просити пробачення в жертв та суспільства за ці зловживання, за культуру замовчування і за те, що не поводилися з цими фактами чесно і прямо", — заявив керівник осередку Товариства Ісуса Антоніо Еспанья.

Орден не назвав злочинців, оскільки хоче уникнути "полювання на відьом" і сповістити ймовірних жертв про те, що вони можуть довіряти бажанню єзуїтів шукати правду. Еспанья також заявив, що правила діяльності ордену оновили, і тепер єзуїтські установи гарантують безпеку дітям та людям, що перебувають у вразливому становищі.

Іспанське об'єднання "Вкрадене дитинство", що представляє жертв сексуального насильства, радо прийняло новини, але заявило, що викладені цифри "смішні", враховуючи епоху, багату на злочини.

"Схоже, вони забули, що жертви не могли повідомляти про зловживання, коли хотіли — вони це роблять лише тоді, коли мають можливість. У 1927 році ніхто не мав можливості повідомити про щось подібне.

Ми цінуємо зусилля, яких доклали єзуїти, занурившись у минуле та надавши дати й статистику, але це слід розглядати як початок чогось іншого — визнання", — сказав представник асоціації Хуан Кватрекасас.

На думку Кватрекасаса, єзуїтам варто поговорити з жертвами та приступити до покарання своїх злочинців і виплати компенсацій постраждалим.


У 2018 році Папа Римський Франциск, який є першим очільником церкви з числа єзуїтів, визнав помилки Риму в боротьбі з сексуальними злочинами своїх священників. Однак після цього понтифіка звинуватили в тому, що він не вжив жодних заходів з цього приводу.

Також Франциска розкритикували за його слова про те, що насильство над дітьми не обмежувалося церквою, і було історично поширеним явищем в усіх культурах і спільнотах.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.