З 1 вересня УГКЦ в Італії перейшла на григоріанський календар

Апостольський Екзархат Української Греко-Католицької Церкви в Італії з 1 вересня почав жити за григоріанським церковним календарем.

Про це йдеться в декреті Апостольського екзарха Діонісія Ляховича від 31 травня 2021 року.

 

"Проголошую перехід усіх українських громад Апостольського екзархату в Італії на григоріанський календар з 1 вересня 2021 року, з початку Індикту, тобто Нового літургійного року", – йдеться в документі.

Коментуючи таке рішення, Протосинкел Апостольського Екзархату українців в Італії отець Теодосій Грень звернувся до вірних, пояснюючи, у чому полягає календарна реформа в Апостольському Екзархаті та якими душпастирськими потребами вона зумовлена.

"З переходом на Григоріанський календар ми як християни і далі відзначатимо всі свята нашого церковного року, лише з тією відмінністю, що дата їхнього святкування буде перенесена на 13 днів раніше", - сказав він.

За словами пастиря, зміни в календарі не пов'язані жодним чином із питаннями віри чи обряду, а торкаються лише питання реформ і зручності для вірян.

Наприклад, отець Теодосій пояснив, що "Різдво Ісуса Христа не буде 7 січня, а 25 грудня, також і Богоявління – не 19 січня, а 6 січня – і так усі свята".

Рішення про перехід, як зазначено у декреті, ухвалене, "піклуючись про духовний розвиток Апостольського екзархату в умовах італійського середовища, часу та місії нашої Церкви, у турботі про вірних моїй опіці повірених, розуміючи потреби всіх вірян та дбаючи про можливість кожного вповні жити літургійним, а передусім євхаристійним життям".


Раніше Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав заявляв, що поза межами України УГКЦ у багатьох єпархіях і парафіях у світі вже давно живе за Григоріанським календарем.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.