У Білорусі створили перший гід українськими місцями Бреста

В інтернеті з’явився безплатний путівник місцями, пов'язаними з життям українців обласного центру Білорусі.

Цей інтернет-гід на громадських засадах створили українці, які мешкають у Республіці Білорусь. Він включає 80 пунктів і має три маршрути:великий маршрут містом, а також тури центром Бреста та Брестською фортецею, повідомляє Район. Історія.

 

Гід можна відкрити за посиланням. Він має аудіоверсію та текстовий варіант. І аудіогід, і тексти доступні трьома мовами: українською, білоруською та російською.

Гід безплатний, будь-хто може скористатися ним через мобільний додаток izi.travel або через сайт.

На користувачів чекають цікавинки. Наприклад, можна дізнатись, чим вечеряли українські дипломати у день підписання Берестейського миру або якими дивацтвами запам'ятався берестейцям класик української літератури Олекса Стороженко чи де навчався інший класик, поет Дмитро Фальківський.

А ще інтернет-мандрівників чекає зустріч із Лесею Українкою та Тарасом Шевченком, всесвітньо відомими танцюристами Сержем Лифарем і Василем Авраменком, а також Романом Шухевичем і Павлом Чубинським, автором гімну "Ще не вмерла Україна".

Гід не тільки популяризує українські сторінки історії Бреста, але і вперше відкриває деякі з них. Зокрема, про діяльність в місті українського антинацистського підпілля.

Як зазначають його автори, гід містить 80 пунктів – і все ж не претендує на повноту. Це лише перша спроба представити деякі барви українського життя Бреста.

Дослідження буде продовжуватися. Команда планує також створити гід українськими місцями Мінська. Крім того, незабаром у центрі Бреста силами активістів відкриється український культурний центр "Берестейщина" з експозицією, присвяченою історії місцевих українців.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.