Автограф Винниченка і справа Кармалюка: Вінницький архів виклав онлайн рідкісні документи

У Державному архіві Вінницької області влаштували онлайн виставку особливо цінних документів, зокрема, показали автографи діячів УНР і судову справу Устима Кармалюка.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк.

 

"Ми оцифрували та представили усім зацікавленим можливість побачити рідкісні, я б навіть сказав, унікальні історичні документи різних епох, які в нас зберігаються.

Це, зокрема, автографи видатних діячів української державності, вищих посадових осіб. Наприклад, особисті підписи голови Директорії УНР Володимира Винниченка і гетьмана України Павла Скоропадського, а також Симона Петлюри – голови управи Всеукраїнської Спілки Земств", - повідомив Завальнюк.

За його словами, держархів на Вінниччині зберігає цілу низку документів, які можуть зацікавити істориків та усіх, хто цікавиться таємницями минулого України.

Наприклад, серед представлених на виставці документів є судова справа Устима Кармалюка і метричний церковний запис про вінчання Михайла Коцюбинського з Вірою Дейшею, особова справа державного та громадського діяча Дмитра Марковича.

Цікавими відбитками своєї епохи слугують судова справа одного з фундаторів авіації – морського офіцера Олександра Можайського і документи про розстріл більшовиками відомої на Поділлі поміщиці і благодійниці княгині Марії Щербатової тощо.

Документи, представлені в експозиції, виставлені у вільному доступі. Їх можна побачити за посиланням на сайті Державного архіву Вінницької області.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.