У Росії помер колишній подвійний агент британської та радянської розвідок

У Москві помер колишній офіцер британської Таємної служби розвідки Джордж Блейк, який використовував свою посаду для шпигування на користь Радянського Союзу. Блейку було 98 років — за життя він був учасником безлічі пригод і став шанованою людиною у сучасній Росії.

Про це розповідає Бабель із посиланням на CNN.

 
Джордж Блейк, 2001 рік

Російська розвідувальна спільнота вшанувала померлого подвійного агента, згадуючи резонансність його постаті, яка стала об'єктом для досліджень, опису в літературі та кінематографі. Сам колишній шпигун вважав себе іноземною автівкою, яка призвичаїлась до російських доріг.

Блейк був одним із останніх подвійних агентів у лавах британської розвідки, виявлення яких принизило спецслужби в розпал холодної війни.

Він народився у 1922 році в Нідерландах, наприкінці Другої світової став працювати на Таємну службу розвідки Великої Британії. У 1950 році його схопили військові КНДР, і за три роки полону в цій країні він таємно став комуністом.

Після звільнення Блейк повернувся до Британії, де продовжив роботу на розвідку, одночасно працюючи на СРСР. Він здавав британських агентів радянським спецслужбам, що призвело до страт та ліквідації шпигунської мережі у Східній Німеччині.

У 1961 році Блейка заарештували та засудили до 42 років тюрми за роботу на СРСР, але він фантастичним чином зміг втекти вже через п'ять років — за допомогою співкамерників, активістів пацифістського руху та драбини, зробленої з підручних предметів.

Шпигуна таємно вивезли з Британії до Західної Європи, якою він мандрував інкогніто, аж поки не дістався Східного Берліну. У СРСР Блейка вважали героєм. Він прожив решту свого життя у Москві.

Після падіння комуністичного режиму колишній шпигун заявляв, що вірив, ніби світ уже стоїть на порозі комунізму — за його словами, це була ідея, варта будь-яких засобів.

Володимир Путін у 2007 році нагородив Блейка орденом Дружби, а після його смерті 26 грудня випустив заяву, в якій назвав його неперевершеним професіоналом, який упевнено працював заради миру в усьому світі.

Британська розвідка довела, що Блейк зрадив 42 агенти, хоча сам він запевняв, що видав цілих 600.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.