Спецпроект

Люди Хржановського розпочали розкопки у Бабиному Яру

Ініціатори російського проєкту меморіального комплексу “Бабин Яр” розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі та наткнулись там на залишки старих поховань

Про це повідомляє BigKyiv.

Виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс написав: "Представники російського проєкту сьогодні розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі у Бабиному Яру. По інформації нашіх спостерігачів, вже в перші години розкопок, знайдені кістки з минулих поховань. Що буде тепер? Або вони намагатимуться приховати ці знахідки або з метою зберегти обличчя скажуть, що тепер зрозуміло, що тут будувати не можна.".

 
Скріншот з відео

За його словами, кістки поклали на біле простирадло, а згодом кинули у купу сміття.

Також на сторінці громадського діяча з'явилось відео з місця подій, де засвітились виконавці розкопок. Схоже, що на ділянці працює група із 10-12 людей: робітники безпосередньо копають землю, а решта стоїть поодаль та спостерігає за процесом.

На відео помітно, як один із "контролерів" посміхається, крокуючи місцями поховань жертв тієї епохи.

Відомо, що Меморіальний центр "Бабин Яр" планує спорудити на ділянці колишнього кладовища меморіальну синагогу.

Згодом директор Меморіального центру "Бабин Яр" Максим Яковер заявив у Facebook, що розкопки проводить спеціалізована компанія "Слава та пам'ять", яка, нібито, рекомендована Інститутом національної пам'яті.

Також, за його словами, два фрагменти людського черепа знайшли на глибині до 1 метра. Офіційний звіт очільник проєкту пообіцяв надати у неділю, 27 грудня.

Також нагадуємо, що вчора було поширено відкритий лист українських євреїв про цинічність та неприпустимість будівництва меморіальної синагоги на на території колишнього Кирилівського православного цвинтаря в урочищі Бабин Яр, одразу за пам'ятником "Менора". 

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.