Вахтанг Кіпіані та справа Василя Стуса серед претендентів на Шевченківську премію-2021

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка завершив прийом документів і творів на здобуття Національної премії 2021 року.

Про це йдеться на сайті Комітету.

 

Всього до розгляду представлено 51 твір у шести номінаціях.

Так, у номінації публіцистика, журналістика представлені:


1. Асєєв Станіслав – книга есеїв "В ізоляції".


2. Бебик Валерій (автор і ведучий), Лященко Юрій (генеральний менеджер проєкту), Устюжаніна Анастасія (режисер Телеканалу "Київ"). Публіцистичний мультимедіапроєкт "Український Херсонес: антична історія Севастополя / Ukrainian Chersonese: an antic history of Sevastopol".


3. Білозерська-Воронова (Білозерська) Олена – Книга "Щоденник нелегального солдата".


4. Гальченко Сергій – книга "Остап Вишня. Невеселе життя. Документальна біохроніка".


5. Житня Людмила – книга "Чорнобиль - очима жінок".


6. Кіпіані Вахтанг – книга "Справа Василя Стуса".


7. Палинський Віктор – книга есеїв про поетів, прозаїків, митців "Час творити"


8. Пепа Вадим – книга "Слово про антського короля Божа".


9. Романчук Олег – книга публіцистики воєнного часу "Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи."


10. Шевченко Володимир – трилогія про Устима Кармалюка: "Ой, Кармелюче, по світу ходиш", "Ой родився Кармалюка в селі на Поділлі...", "Вийся, вийся, хміль листатий".


Як відомо, премія вручається до дня народження Тараса Шевченка — 9 березня.

Нагадуємо, що Дарницький районний суд 19 жовтня ухвалив рішення, яким частково задовольнив позов народного депутата від "Опозиційної платформи – За життя" Віктора Медведчука проти головного редактора "Історичної правди" Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання і поширення книги "Справа Василя Стуса".

В Офісі президента України заявили, що "взяли до відома" рішення Дарницького суду щодо книжки Вахтанга Кіпіані. І наголосили, що "цензура в Україні прямо та недвозначно заборонена Конституцією. У будь-яких проявах".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.