Суддя, який визнав Стуса “особливо небезпечним рецидивістом”, “вибив” собі підвищення пенсії

Окружний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позов колишнього судді Київського обласного суду Петра Фещенка та зобов’язав Пенсійний фонд провести йому перерахунок у виплаті щомісячного довічного грошового утримання. Свого часу колишній служитель Феміди був головуючим у кримінальній справі, де українського поета Василя Стуса звинувачували в “антирадянській діяльності та пропаганді”.

Про це повідомляє Главком.

 

Зазначають, що колишній служитель Феміди наголосив у позові, що отримує щомісячну пенсію у розмірі 90% суддівської винагороди. Однак після зміни самого розміру виплат позивач почав домагатися перерахунку коштів у Головному управлінні Пенсійного фонду в Києві.

Зокрема, наполягав на перерахунку, починаючи з січня 2020 року. Для цього надав довідку вже ліквідованого Апеляційного суду Київської області. Натомість Пенсійний фонд відповів відмовою.

Тоді Фещенко у березні 2021 року подав до суду. Окружний адмінсуд з'ясував, що право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші, які працювали суддями й вийшли у відставку.

Окремо суд посилався на твердження Конституційного суду, який вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує чинний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично.

До прикладу, нині оклад судді апеляційного суду становить понад 105 тисяч гривень.

Окружний адмінсуд зробив висновок, що в екссудді Фещенка з'явилася підстава на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання після рішення Конституційного суду від 18 лютого 2020 року, який визнав неконституційним один із пунктів закону про судоустрій і статус суддів.

Крім цього, суд стягує з Пенсійного фонду на користь позивача 908 гривень судового збору.


Як відомо, Петро Фещенко був головуючим у кримінальній справі за обвинуваченням українського поета Василя Стуса в "антирадянській діяльності та пропаганді". 2 жовтня 1980 року Фещенко дав Василю Стусу 10 років тюрми, половину з яких поет мав відбути у виправно-трудовій колонії, звідки той так і не повернувся. Суд також визнав Стуса "особливо небезпечним рецидивістом".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.