АНОНС: документальний цикл фільмів про українських дисидентів-політв’язнів

Цикл розкриває історії українських політв’язнів радянського режиму - Ірини Стасів-Калинець, Миколи Руденка та Святослава Караванського

У День політв'язня в СРСР 30 жовтня Український інститут національної пам'яті та "Історична правда" презентують у Києві документальний цикл про українських дисидентів-політв'язнів. Про це повідомляє Тиждень.

 

Повідомляється, що документальний цикл складається з трьох короткометражних фільмів та розкриває історії українських політв'язнів радянського режиму - Ірини Стасів-Калинець, Миколи Руденка та Святослава Караванського. Вони є представниками дисидентського руху – вихідцями з різних регіонів України: Ірина Стасів-Калинець — зі Львова, Святослав Караванський — з Одеси, а Микола Руденко — з  селища Юр'ївка на Донбасі.

У 2020 році виповнюється 100 років від дня народження Святослава Караванського та Миколи Руденка, а також 80 років, як народилася Ірина Стасів-Калинець.

В анонсі зазначається, що презентація призначена на 11:00 30 жовтня в інформагентстві "Укрінформ" і транслюватиметься наживо. Учасники презентації:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;
  • Вахтанг Кіпіані, засновник та головний редактор "Історичної правди", ведучий фільму;
  • Олена Лодзинська, директорка Музею шістдесятництва;
  • Ольга Мовчан, режисерка документального циклу та авторка сценарію;
  • Любов Крупник, авторка ідеї, продюсерка документального циклу, співробітниця Українського інституту національної пам'яті;
  • Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.