АНОНС: Презентація документального циклу про шістдесятників

12 січня виповнюється 50 років від початку хвилі масових арештів українських дисидентів радянською владою у 1972 році, які у самвидаві назвали «великим погромом». А з 1975 року з ініціативи В’ячеслава Чорновола дисиденти почали відзначати 12 січня як День українського політв’язня. До пам’ятної дати Український інститут національної пам’яті спільно з «Історичною правдою» презентує продовження документального циклу про українських дисидентів.

Цього року цикл поповниться стрічками про  Івана ДзюбуНадію Світличну та Михайлину Коцюбинську. Усі вони опинилися в епіцентрі репресій у 1972 році. Фільми розповідають про долі трьох людей з одного середовища київських шістдесятників, які після "великого погрому" мали різні життєві траєкторії. Під час презентації відбудеться показ стрічок.

 

Коли: 12 січня, 12:00

Де: "Укрінформ" (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2 поверх).

Презентація транслюватиметься на ютуб-каналі "Укрінформу". Відвідання заходу за акредитацією: anna@ukrinform.com та за дотримання правил відвідання пресцентру "Укрінформ" у період протиепідемічних обмежень.

Учасники:

  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті;
  • Вахтанг Кіпіані, засновник та головний редактор "Історичної правди", ведучий документального циклу;
  • Любов Крупник, авторка ідеї, керівниця проєкту, співробітниця Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук, доцент;
  • Олена Лодзинська, завідувачка Музею шістдесятництва;
  • Микола Горбаль, політв'язень, член Української Гельсінської групи;
  • Йосип Зісельс, політв'язень, член Української Гельсінської групи, виконавчий співпрезидент ВААД України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України;
  • Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук;
  • Олег Бажан, кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук.

Усі фільми будуть оприлюднені на ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.