Спецпроект

Кличко вшанував пам’ять жертв Бабиного Яру

"Меморіал Голокосту "Бабин Яр" буде такого ж рівня, як Яд Вашем" – запевнив київський міський голова

Як повідомляє Укрінформ, про це написав Київський міський голова Віталій Кличко у Фейсбуці.

"Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" в Києві буде створений. І він буде такого ж рівня, як Яд Вашем в Єрусалимі та Меморіал Голокосту у Вашингтоні. І я як мер Києва докладу всіх зусиль, щоб реалізувати цей проєкт", - наголосив Кличко.

 

За його словами, проєкт створення Меморіалу обговорюється вже 4 роки, і це довгий термін.

"Але наше завдання – не тільки звести будівлю. Головне – наповнити Меморіал змістом і донести до майбутніх поколінь правду і пам'ять про страшну світову трагедію", - зазначив Кличко.

Він нагадав, що, за оцінками істориків, за роки Другої світової в Бабиному яру було вбито і захоронено понад 100 тисяч людей різних національностей. Більшість закатованих були євреями.

"З того часу Бабин Яр став одним із символів Голокосту, жахливого злочину нацистів проти людства. Поки живе пам'ять про ті події, поки пам'ятаємо кожну жертву, кожного Праведника світу, Голокост не повториться. Ні для євреїв, ні для кримських татар, ні для українців, ні для будь-яких народів світу!" - наголосив він.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.