Національний музей історії України запускає дитячу програму про виникнення писемності

Національний музей історії України розпочинає серію авторських освітніх дитячих програм «Магія символів», присвячених історії писемності та розвитку писемної культури на українських землях

Проведуть їх науковці музею, куратори виставки "Homo scriptor. Людина, яка пише" – Олексій Савченко та Володимир Колибенко.

 

Під час програми "Як писали до появи алфавітів?" юні дослідники помандрують у дописемні часи, де спробують зрозуміти, як давні люди зображали світ навколо себе, передаючи власні думки та враження через відстань і час, а також як їм у цьому допомагали предмети, піктограми й символи.
Дитячий день відбудеться вже цієї неділі, 20 вересня, о 12.00.

Ця програма йде першою, адже поява писемності – одна із найважливіших подій в історії людства, що назавжди змінила світ і дала змогу передавати інформацію на небачені відстані. Писемність не виникла з появою людства, але стала важливою частиною його існування, без якої ми вже не уявляємо свого життя.

Вікова категорія: 7–14 років.
Тривалість 2 години. Вартість – 200 грн.

У зв'язку з епідемічною ситуацією кількість місць обмежена, тому квитки бажано викуповувати наперед. Квитки можна купити в касі музею (з 10 до 17:00, щодня) або ОНЛАЙН: https://nmiu.kontramarka.ua/widget/excursion/221/ .

Додаткова інформація за телефоном (044) 278 48 64.
Адреса Національного музею історії України: м. Київ, вул. Володимирська, 2.
Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.