Порошенко vs Тютюнник: у Крижополі знайшли компроміс щодо назви вулиці

У Крижополі на громадському обговоренні мешканці селища підтримали ідею про перейменування частини вулиці генерал-хорунжого армії УНР Юрія Тютюнника на честь Олексія Порошенка – батька екс-президента

Про це повідомляє Вежа.

За словами секретарки Крижопільської селищної ради Людмили Пасічник, в обговоренні взяло участь 57 людей.

Учасники обговорення розглядали три пропозиції – в двох йшлося про перейменування частини вулиці (різної протяжності), в третій йшлося про залишення назви вулиці без змін.

Найбільшу кількість голосів набрала пропозиція з приводу розподілу вулиці і перейменування її частини (800 метрів) на честь Олексія Порошенка. Як пояснила пані Людмила, загальна протяжність вулиці складає 2 800 метри.

 

Вулиця Тютюнника починається в центрі селища, проходить через залізничне полотно і закінчується в промисловій зоні. Перейменувати планують саме ту частину вулиці, де розташовані офіси та технічна база підприємства "ПК "Поділля".

Ідея перейменувати вулицю належить працівнику ПК "Поділля", яке розташоване на вулиці Юрія Тютюника. Саме це підприємство було засноване Олексієм Порошенком.

Наступний крок у перейменуванні – голосування депутатів Крижопільської селищної ради.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.