«Щедрик» Леонтовича хочуть внести до списку ЮНЕСКО

«Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича хочуть внести до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА.

 

Згідно з повідомленням, внесенням усесвітньо відомої пісні "Щедрик" в обробці Миколи Лентовича, відомої в англомовній версії як Carol of the Bells, до Списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, займається директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель.

Зазначається, що цей процес триватиме майже два роки і реалізовуватиметься у три етапи. Спочатку (до червня 2021 року) "Щедрик" внесуть до місцевого переліку НКС, а до жовтня поточного року його мають внести до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Потім його подадуть на внесення до Списку нематеріальної культурної спадщини людства міжнародної організації ЮНЕСКО. За прогнозами, цей етап розпочнеться у грудні 2021 року і триватиме до вересня 2022-го.

Ці заходи приурочують до сторіччя першого виконання "Щедрика" у США, як першого проєкту культурної дипломатії в історії модерної України.


5 жовтня 1922 року український хор Олександра Кошиця дав прем'єрний концерт у найпрестижнішому концертному залі Нью-Йорка Carnegie Hall. Саме в цей день відбулась американська прем'єра "Щедрика".

"Щедрик" — всесвітньо відомий твір для хору українського композитора Миколи Леонтовича, який був створений на початку ХХ століття. Після того, як у 1936 році популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції "Щедрик", його англомовна версія, відома як "Дзвінка колядка, Колядка дзвонів" (Carol of the Bells), стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.

100 років тому текст української щедрівки також переклали французькою, фламандською та іспанською мовами.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.