Вінницькі музейники планують за грантові кошти реставрувати піаніно Леонтовича

Вінницькі музейники мають намір за грантові кошти відреставрувати піаніно Миколи Леонтовича з музею композитора в с. Марківка.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила директорка Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька.

 

"Піаніно Леонтовича потребує серйозних відновних робіт. У нього втрачена частина деталей і фрагментів, а масив деревини серйозно ушкоджений шашелем. Підтримувати і консервувати колекцію речей Леонтовича нам весь час допомагає Національний науково-дослідний реставраційний центр України.

Вони до нас щороку приїжджають, оглядають ці речі, особливо дерево, – як воно зберігається. За їхньою методикою ми його обробляємо, застосовуємо спеціальні розчини, герметично пакуємо у спеціальний целофан. Але проходить час і піаніно продовжує руйнуватися", – повідомила Висоцька.

За її словами, щоб урятувати цей раритет, а також килим родини Леонтовичів, музей у партнерстві з Національним науково-дослідним реставраційним центром України бореться за грант посольства США в Україні; вже пройшли другий етап.

Вартість реставраційних робіт – близько 30 тисяч доларів США. У разі перемоги реставраційні роботи стартують вже у вересні і будуть проведені впродовж двох років.

Родинне піаніно Леонтовича тривалий час зберігалося у меморіальній квартирі автора всесвітньо відомої обробки "Щедрика" в Тульчині і було передане до Марківки 1977 року, коли там уперше створювався музей Леонтовича до 100-ліття від дня народження композитора. Там колись мешкали рідні митця, й він неодноразово гостював у них. Саме тут він трагічно загинув і був похований.

У цьому ж музеї наразі зберігається і родинний килим Леонтовичів, який також хочуть відреставрувати за грантові кошти.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.