Відкриття виставки «1920: на захисті Європи від більшовизму». Анонс

Виставка є спільним проєктом Українського інституту національної пам’яті, Державної архівної служби України, Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.

27 серпня 2020 року о 12.00 на Контрактовій площі (сквер № 3) відбудеться відкриття виставки "1920: на захисті Європи від більшовизму".

Виставка вшановує 100-річчя подій, які в історії отримали назву "Диво над Віслою". Рівно 100 років тому, в серпні 1920 року, українська та польська армії спільними зусиллями зупинили наступ російських більшовицьких військ на Європу. Перемога Війська Польського під Варшавою стала можливою, зокрема, завдяки вмілій обороні Замостя українськими та польськими частинами під командуванням українця – полковника Армії УНР Марка Безручка. Воєнний успіх польських та українських військ зруйнував плани більшовиків щодо поширення "червоної" революції в Європі.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.