У Києві відзначили 101-у річницю визволення від більшовиків

У Києві відзначили 101-у річницю звільнення від більшовицької армії та вшанували пам‘ять польсько-українського товариства зброї.

Як передає кореспондент Укрінформу, у церемонії взяли участь представники Збройних Сил України, Українського інституту національної пам'яті, Міністерства закордонних справ України, Державної служби етнополітики та свободи совісті, Польського інституту в Києві, а також представники громадськості. Перша частина заходу відбулася біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР – уродженцям міста Києва", а друга – на могилі вояків Війська Польського на Байковому цвинтарі.

 

"Звільнення української столиці від більшовиків – це унікальна подія, тому що це останній вступ регулярних українських військ до столиці, останній контроль української столиці українцями перед остаточним падінням української державності і остаточною окупацією українських територій росіянами", — розповів начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті УІНП Павло Подобєд у коментарі Укрінформу.

Він зауважив, що захід організовано центральними органами виконавчої влади, зокрема, Збройними силами України, Українським інститутом національної пам'яті.

"Це не просто ініціатива громадськості чи окремого священника. Це позиція держави, яка засвідчує, що корені нашої державності – не Червона армія і не Радянський Союз. Організація заходу свідчить про усвідомлення державою того, що українська державність була закладена тоді, 101 рік тому", – підкреслив Подобєд.

Продовження заходу відбулося на Байковому кладовищі, де знаходиться могила вояків Війська Польського.

Усі присутні склали квіти на могилу польських військових. Прозвучала молитва за душами спочилих воїнів.

Більше фото - на сайті Благодійного фонду Героїка.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.