УІНП запустив просвітницьку кампанію #ПівденьБезМіфів

Кампанія покликана розповісти історичні факти про степову Україну, зокрема висвітлити внесок українських козаків та кримських татар у розвиток краю. Стартувала кампанія з анімаційного ролика про Одесу

Інформаційно-просвітницька кампанія "Південь без міфів" покликана вивести історію Північного Причорномор'я за межі поширеного російського імперського дискурсу. Адже об'єктивна історія краю охоплює також історію Кримського ханства і Речі Посполитої, козацьке освоєння степових просторів.

На жаль, ці наративи маловідомі в українському суспільстві. Наприклад, що задовго до приходу Російської імперії, в причорноморських степах розвивались міста і йшла жвава торгівля.

Натомість, починаючи з часів правління Катерини II, активно впроваджувався колонізаційний дискурс про те, що на простори Північного Причорномор'я цивілізацію принесла саме Росія, яка відвоювала ці землі в Османської імперії. Так виник концепт "Новоросії" як нових освоєних імперією земель.

Під цей концепт сформували міфи про заснування Російською імперією міст краю. Щоб укорінити ці міфи, імперська влада перейменовувала міста регіону. Одеса є прикладом такого перейменування. Місто було відоме ще з XV століття як Кочубіїв, пізніше Хаджибей і лише наприкінці XVIII століття указом Катерини II перейменоване в Одесу.

Сучасна Росія використовує цю імперську міфологію для виправдання своєї агресії проти України.

 

"Ідея з хіп-хопом та анімацією полягає у тому, щоб у зрозумілий для молодої аудиторії спосіб донести невідомі та малодосліджені факти з історії степової України.

Тому козаки у нас сканують QR-коди, щоб дізнатися інформацію про територію, куди вони в'їжджають, купці замовляють послуги охорони, переправи через річку та ночівлі онлайн, а полковники у паланці (адміністративна одиниця Січі) рекламують себе з білбордів. Попри легкий стиль, відео базується на фактах та конкретних історичних дослідженнях.

За що дякуємо групі істориків, котрі допомагали нам з верифікацією, зокрема доценту кафедри історії України з Дніпровського національного університету імені О.Гончара Олегові Репану", – розповідає про проєкт його ініціатор, заступник голови УІНП Володимир Тиліщак.

Надалі в рамках кампанії УІНП планує створення роликів інших форматів, відеолекцій про історію південної України, друк і поширення тематичних видань. А також у місті Дніпрі відбудеться наукова конференція про історію Півдня України, в якій візьмуть участь провідні українські дослідники.

Розробляла ролик студія Young & Hungry production.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.