Одеський художній музей отримав статус національного. Йому присвоять імʼя Ройтбурда

Одеському художньому музею присвоїли статус національного.

Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський.

 

Також глава держави доручив Кабінету міністрів розглянути питання проведення ремонтно-реставраційних робіт у будівлі, в якій розміщується Одеський національний художній музей.

"Одеській обласній державній адміністрації спільно з Одеською обласною радою опрацювати в установленому порядку питання щодо присвоєння комунальній установі "Одеський національний художній музей" імені O. А. Ройтбурда", — йдеться в указі.


8 серпня художник Олександр Ройтбурд помер на 60-му році життя. Він вважається одним із основних художників "Української нової хвилі" — постмодерністської течії, що виникла в живописі в 1980—1990-х на тлі розпаду СРСР, перебудови та становлення незалежної України.

Ройтбурд народився в 1961 році в Одесі, закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. Наприкінці 2017 року Ройтбурд виграв конкурс на посаду директора Одеського художнього музею.

Попри спротив депутатів облради, які не проголосували за його кандидатуру, 19 березня 2018 року Одеська облдержадміністрація уклала з ним контракт на 5 років. Останній час Ройтбурд активно просував передачу музею на баланс Мінкульту. Це б допомогло музею отримати статус національного.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.