Спецпроект

Зеленський підтримав будівництво меморіалу Голокосту "Бабин Яр"

Президент України Володимир Зеленський під час онлайн-зустрічі із членами наглядової ради фонду Меморіал Голокосту «Бабин Яр» підтримав будівництво майбутнього Меморіального Центру у Києві. Раніше проєкт Меморіалу викликав критику у суспільстві.

Про це повідомляє пресслужба Фонду.

 

"Багато українців носять високе звання "Праведника народів світу". Це українці, які часто ціною власного життя, рятували євреїв у Голокост. Створення меморіалу — дуже важливе для нашої країни. В її історії — було багато трагічних сторінок. Однак, ми маємо пам'ятати про них, розповідати своїм наступним поколінням", — заявив Зеленський.

Своєю чергою, голова наглядової ради Фонду Натан Щаранський зазначив, що історія Бабиного Яру важлива не лише для єврейського народу.

"У нас однакові цілі — боротися за свободу і демократію наших народів. Ця ініціатива — не просто пам'ятник, це буде визначний меморіал де буде і музей, і центр дослідження, що сприятиме підвищенню толерантності в суспільстві та матиме глобальне значення для позиціонування України в світі та міжнародного визнання", — зазначив він.

Водночас президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер наголосив, що майбутній Меморіал "має давати відвідувачам чітку відповідь на питання, що таке антисемітизм".

"Це третє покоління, яке знає про Голокост. Але якщо про Аушвіц знають майже всі, то історія Бабиного Яру молоді майже невідома. Я хочу, щоб приїжджали до Києва побачити Меморіал "Бабин Яр", щоб зрозуміти, що тут сталося", — зазначив він.


Читайте також: Бабин Яр. Музей жахів режисера Хржановського

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.