Чернівецький музей просто неба запрошує на нічні подорожі у часі

У Чернівецькому обласному музеї архітектури та побуту 1 серпня проведуть театралізовану нічну екскурсію.

Про це повідомляє пресслужба Чернівецької ОДА.

 

"Чернівецький обласний музей архітектури та побуту відкриває свої двері для відвідувачів у вечірній час. 1 серпня, як тільки зайде сонце, у закладі оживе історія – стрілки годинників повернуться назад у минуле, а локації прокинуться від столітнього сну та заграють новими, досі невідомими барвами", – йдеться в повідомленні.

Під час екскурсії мельник, корчмар, мольфар та інші персонажі зустрінуть відвідувачів і занурять їх в атмосферу старого села, яке приховує чимало таємниць і легенд. А екскурсовод поведе учасників вечірніми стежками музею просто неба, які розкажуть про давнє життя буковинців.

"Після захопливої подорожі у часі на відвідувачів чекає музичний бум – романтична вечірка із запрошеними молодіжними гуртами", – повідомили в пресслужбі.

Зазначається, що такі дійства відбуватимуться раз на місяць. Квитки можна придбати в касі музею.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.