Українку в'язня концтаборів Анастасію Гулей нагородили Орденом за заслуги ФРН

Нещодавно відбулося нагородження громадянки України Анастасії Гулей Орденом за заслуги Федеративної Республіки Німеччина (орденом "Хрест за заслуги на стрічці") за активність у справі вшанування пам'яті жертв націонал-соціалістської диктатури.

Про це повідомляє Посольство Федеративної Республіки Німеччина у Києві

 

Переживши гестапівські тюрми та концтабори Аушвіц і Берґен-Бельзен (1943 – 1945 рр.), Анастасія Гулей присвятила своє життя примиренню. Як очевидиця тих подій, вона вже понад 20 років розповідає про пережите нею наступним поколінням – особливо в Німеччині.

Її виступи в біографічних дискусіях, здійснення нею патронату над проектами на підтримку культури пам'яті та її співпраця з меморіальними комплексами мають на меті заохотити молоде покоління зайняти наступальну позицію проти расизму, антисемітизму та порушень прав людини.

На церемонії нагородження від імені Федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра Посол Анка Фельдгузен заявила:

"Для нас, німців, завдання полягає у тому, що ми повинні зберігати історію та пам'ять про людиноненависницьку диктатуру націонал-соціалізму і постійно сприяти її усвідомленню.

Тому Ваш голос проти забуття є і залишається незмірно вагомим. Ваш подарунок – можливість зазирнути у найтемніші сторінки Вашого життя – дає змогу юним і молодим людям виносити власні уроки з історії".


Відзначення активності Анастасії Гулей:

Як президент української "Спілки колишніх політичних в'язнів фашистських концтаборів", вона виступала за проведення між Німеччиною та Україною зустрічей, діалогу і проектів між поколіннями.

З 2010 року вона є партнером з педагогіки пам'яті федеральної землі Саксонія-Ангальт і вже в більш ніж 50 "біографічних дискусіях" поділилася з молоддю, освітянами, політиками та активістами громадянського суспільства своїм безцінним поглядом на час націонал-соціалізму на основі власної життєвої історії.

За її сприяння з 2010 року в Саксонії-Ангальт та Україні щорічно проводяться Німецько-українські зустрічі молоді Meet UP Ukraine.

З 2013 року вона є партнером по співпраці в земельній мережі Саксонії-Ангальт "Школа без расизму – смілива школа".

У 2018 році, як ініціатор і співвидавниця книги "Діти війни – німецько-українські спогади", вона запросила 29 українських очевидців поділитися своїми спогадами про час війни і таким чином збагатила роботу з педагогіки пам'яті в Німеччині та Україні.


ДОВІДКА. Орден за заслуги є найвищим цивільним визнанням Федеративною Республікою Німеччина заслуг перед суспільним благом і присуджується вітчизняним та іноземним громадянам за політичні, соціально-економічні та духовні досягнення, а також за особливі заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина. Нагороджуючи Орденом за заслуги, Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр хоче звернути увагу громадськості на видатні досягнення, які мають, на його думку, особливе значення для загалу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.