У Києві презентували фотовиставку «Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)»

Сьогодні у столиці відкрили фотовиставку до річниці боїв за Донецький аеропорт. Світлини у вікнах «Укрінформу» можна буде побачити до 21 червня 2020 року (за адресою – Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 8/16).

Виставка "Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)" є черговим спільним проєктом Українського інституту національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

На 9 банерах представлено близько 50 фотографій, зроблених "кіборгом" Русланом Боровиком, а також цитати-спогади захисника аеропорту Дмитра Вербича, що увійшли до його нової книжки "Точка неповернення". 

 

"Для майбутніх поколінь, які вивчатимуть сучасну історію, фотофіксація російсько-української війни надзвичайно важлива. А ці світлини і спогади від "кіборгів" ще більш виразніше розкажуть про оборону ДАПу", – зауважив Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Кожен фотостенд виставки показує перебування "кіборгів" у ДАПі з різних боків: умови, в яких знаходилися наші вояки, їхній побут та дозвілля, аеропорт зсередини, позиції, понівечені російськими солдатами будинки місцевих жителів, моменти відчаю і радості, а також обличчя тих, хто боронив свою землю.

"Для мене фотографування у ДАПі було своєрідним способом емоційної розрядки. Я не планував робити виставку чи взагалі десь показувати ці світлини. Пригадую, що спершу, коли я брав до рук фотоапарат, багато хто з побратимів не хотів опинятися у полі зору мого об'єктива, запитували: "Та навіщо тобі це..?". Але я хотів це зафіксувати чи то для себе, чи для майбутніх поколінь", – говорить гранатометник 90-го окремого десантного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, "кіборг", автор унікальних світлин з пекла Донецького аеропорту Руслан Боровик.

"Ми добре пам'ятаємо той період, коли країна затамувавши подих, стежила за подіями у Донецькому аеропорту, але наші переживання та страх і близько не зрівняються з емоціями, які переживали українські вояки, перебуваючи у терміналах. Уривок зі спогаду "кіборга" Дмитра Вербича дуже влучно описує те, що у вояків було якесь відчуття нереальності, ніби у комп'ютерній грі, тільки не можна зберегтись у разі чого. Є лише одна спроба, одне життя..." – сказала модераторка заходу співробітниця Інституту Аліна Карбан.

Фотовиставку "Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)" присвячено всім земним і небесним Героям, які захищали Донецький аеропорт.

Ідея – Аліна Карбан

Дизайн – Ганна Беркутова

Фотографії – Руслан Боровик

Цитати – Дмитро Вербич, книжка "Точка неповернення" (видавництво "Наш Формат")

Організатори: Український інститут національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

Завантажити фотовиставку у якості для друку та поширення можна за цим посиланням

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.