Укрпошта представила одну з перших у світі марок, присвячених боротьбі з COVID-19. ФОТО

29 травня національний поштовий оператор увів в обіг поштову марку «Передова», присвячену найактуальнішій проблемі людства сьогодні — боротьбі із COVID-19.

 

Як передає кореспондент Укрінформу, урочиста церемонія спецпогашення поштової марки відбулася 29-го травня за участю завідувача інфекційно-боксованим відділенням Київської міської дитячої інфекційної лікарні Олени Головач, ветерана війни на сході України, розвідника 53-ої бригади Андрія Римарука та генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського.

"Разом із поштовими адміністраціями Ірану, В'єтнаму, Швейцарії та Китаю, Укрпошта однією із перших у світі випустила марку на тему протистояння вірусу. Випуск марки в Україні уже відзначив Всесвітній поштовий союз", - зазначив у ході спецпогашення марки гендиректор "Укрпошти".

 

Для ескізу поштової марки було використано роботу відомого харківського художника-ілюстратора Нікіти Тітова "Передова".

"Наша країна тримається на тих, хто любить її та захищає, хто жертвує заради неї. Важливо пам'ятати про це і не забувати підтримувати тих, хто на передовій.

Ідея малюнка для марки виникла після слів моєї знайомої, яка наголосила, що у лікарів віднедавна свій фронт та своя війна з ворогом", — зазначив Тітов.

 

Поштова марка "Передова" випущена тиражем 140 тис. примірників. Номінальна вартість позначена літерою "V", еквівалент 9 грн і відповідає тарифу на пересилання простого листа вагою до 50 г у межах України. Відсьогодні поштова марка вважається дійсною для оплати послуг поштового зв'язку.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.