Медведчук задекларував колекцію стародруків та ікон XVII століття

Проросійський політик Віктор Медведчук оприлюднив декларацію про доходи і майно за 2019 рік. У ній серед іншого вказано фрагмент Біблії Гутенберга

Біблія Гутенберга з колекції бібліотеки Ленокса у Нью-йорку
Біблія Гутенберга з колекції бібліотеки Ленокса у Нью-йорку

Про це повідомляє сайт Судовий репортер.

Останню виправлену декларацію Медведчук повісив у реєстрі НАЗК у неділю 24 травня, о 9.37 ранку.

Медведчук з дружиною задекларували колекції ікон, а також старовинні книги.

Список задекларованих книжок:

  • фрагмент Біблії Гутенберга, 1455 рік.
  • рукописне Євангеліє, XV століття
  • "Тріодь Постная", 1555 рік.
  • "Заблудівське Євангеліє", 1569 рік.
  • "Апостол" Івана Федорова, 1574 рік
  • "Венеціанський буквар", 1575 рік.
  • "Віленське Євангеліє", 1575 рік.
  • "Євангеліє Учительне", 1580 рік.
  • "Граматика" М. Смотрицького 1648 рік
  • "Вчення та хитрість ратного ладу" 1648 рік
  • "Укладення Олексія Михайловича" 1649 рік
  • "Опис України" Г. Боплана 1660 рік
  • "Синопсис" І. Гізеля 1680 рік
  • колекція книг XVII століття у кількості 48 одиниць
  • "Історіографія" 1722 року.
  • Монографія П. Шафірова "Які законні причини Петра 1 до війни зі шведами мав" 1722 рік
  • "Введення в історію Європейську"1723 рік
  • "Феатрон або ганьба історична" 1724 рік.
  • "Давня російська історія" М. Ломоносова 1766 рік
  • "Російська історія" Ф. Еміна 1767 рік.
  • "Ядро російської історії" А. Манкіева 1770 рік
  • "Коротка літопис Малої Росії" В. Рубан 1777 рік
  • "Записки щодо російської історії" Катерини II 1787 рік
  • "Записки про Малоросію її жителів і творах" Я. Маркович 1798 рік
  • "Енеїда" І. Котляревського 1798 рік
  • "Слово о полку Ігоревім" 1800 рік
  • колекція книг XVIII століття у кількості 1040 одиниць.
  • "Граматика малоросійського наріччя" Павловського 1818 рік.
  • "Короткий опис Києва" М. Бєлінського 1820 року.
  • "Руслан та Людмила" А. Пушкіна, 1820 рік.
  • "Євгеній Онєгін" 1825-1832 роки.
  • "Історія Пугачевского бунту" А Пушкіна 1834 рік
  • "Арабески" М. Гоголя 1835 року
  • "Вечори на хуторі поблизу Диканьки" М. Гоголя 1836 року
  • "Ревізор" М. Гоголя 1836 року
  • "Русалка Дністровая", 1837 рік.
  • "Мертві душі" М. Гоголя 1842 року
  • "Чигиринський Кобзар" Т. Шевченка 1844 рік
  • "Кобзар", Т. Шевченка 1860 року.
  • "Абетка Південноукраїнська" Т. Шевченка 1861 року
  • колекція книг ХІХ століття у кількості 3811 одиниць
  • "Біловезька пуща", 1903 року.
  • "Абетка в малюнках А.Бенуа", 1904 рік.
  • "Чотирнадцять малюнків української абетки", 1921 рік.
  • Колекція книг ХХ століття у кількості 2959 одиниці

Крім того, у Медведчука є колекція ікон XVII століття у кількості 2 одиниць, а також колекція ікон XVIII – ХІХ століття у кількості 115 одиниць, колекція ікон початку ХІХ – кінця ХХ століття у кількості 110 одиниць.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.