Суд відправив під нічний домашній арешт заступника голови Укрдержархіву Бондарчука

Також підозрюваний зобов'язаний носити електронний браслет і здати закордонний паспорт.

Про це повідомляє канал «112».

 

Солом'янський районний суд Києва обрав для заступника голови Державної архівної служби Ігоря Бондарчука, підозрюваного у вимаганні 10 тис. доларів хабара, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з носінням електронного браслета.

Зазначається, що прокуратура наполягала на цілодобовому домашному арешті з носінням браслета, однак браслет для Бондарчука поки не знайшли.

Також суд зобов'язав Бондарчука здати паспорт для виїзду за кордон.

Нагадуємо, що слідство у справі Бондарчука встановило, що чиновник в обмін на 10 тис. доларів неправомірної вигоди пообіцяв сприяти у працевлаштуванні особи до Фонду державного майна України.

Згодом сторони домовилися про зменшення вартості "послуги" до 9,8 тис. доларів. У НАБУ уточнили, що гроші передавалися двома частинами. Під час отримання другого – у розмірі 4,8 тис. доларів – чиновника викрили "на гарячому" і затримали.

Крім того, з березня 2018 року детективи НАБУ і прокурори САП здійснювали ще одне досудове розслідування, в межах якого в діях заступника голови Укрдержархіву встановили інше правопорушення, підслідне НАБУ: внесення до е-декларації за 2016 рік завідомо недостовірних відомостей.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.