Відома дата телепрем’єри історичної драми "Чорний Ворон"

Повнометражний історичний фільм "Чорний ворон", знятий за мотивами однойменного роману Василя Шкляра буде показаний телеглядачам 17 травня

17 травня о 21:00 "1+1" покаже повнометражний історичний фільм "Чорний ворон".  

 
Пресслужба каналу "1+1"

Сюжет стрічки описує історію життя та кохання Івана на прізвисько Ворон, якому випала доля стати учасником повстанського руху часів Холодноярської республіки. Він жертвує спокоєм та сімейним затишком і починає запеклу боротьбу за незалежність рідної землі, волю та майбутнє українців і власної родини.

Головну роль Ворона у стрічці виконує молодий український актор Тарас Цимбалюк. Образ Тіни, коханої Ворона, у фільмі втілила Ксенія Данилова.

Народна артистка України Наталя Сумська у кінопроекті стала ворожкою Явдохою. Олексій Тритенко у драмі втілив образ головного антагоніста ‒ чекіста Птіцина. А чекістом Євдокімовим став Андрій Мостренко.

Роль Вовкулаки, побратима Ворона, виконав Павло Москаль. Побачать глядачі у фільмі і відомого українського музиканта Сергія Бабкіна. Він втілив образ містичного Варфоломія. Також акторами "Чорного ворона" стали Даніїл Мірешкін, Зоряна Марченко, Віктор Жданов, Аліна Коваленко, Азізбек Абдурашидов, Володимир Ращук та інші. Особливим та символічним актором став птах ‒ ворон Фрейд.

В український кінопрокат стрічка вийшла 5 грудня 2019 року, спричинивши хвилю обговорень серед українців. Своїми враження на сторінках соціальних мереж ділилися відомі зірки, лідери думок, журналісти, прихильники творчості письменника Василя Шкляра.

Режисером "Чорного ворона" став Тарас Ткаченко. Сценарист ‒ Тарас Антипович, оператор-постановник – Олександр Кришталович, виконавчі продюсери – Христина Шкабар та Володимир Андріюк.

Стрічку створено компанією "ТЕТ-Продакшн" за підтримки Державного агентства України з питань кіно на замовлення телеканалу "1+1".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.