Онлайн-дискусія про спільний європейський наратив щодо Другої світової війни

4 травня Український інститут в Лондоні та Товариство Генрі Джексона організовує дискусію «Чи потребує Європа спільного історичного наративу про Другу світову війну?»

У рік 75-річчя завершення Другої світової війни розповіді про ті історичні події в різних європейських державах дуже сильно відрізняються. Історичні теми часто стають мейнстрімовими у політиці.

У суперечках навколо Брекзіту опоненти часто апелювали до примарного "німецького контролю" над Європою. У Росії "Велика вітчизняна війна" стала центром сучасної російської ідентичності. Багато держав обмежуються національними версіями подій, оминаючи внесок інших європейців у подолання нацизму. Недооціненими є масштаби трагедії Голокосту на землях між Гітлером та Сталіним.

На початку дискусії Наталія Попович (засновниця "Однієї філософії", співзасновниця Українського кризового медіа-центру) представить дослідницький проект про ключові історичні наративи XX століття у провідних ЗМІ шести європейських країн (Польща, Росія, Україна, Франція, Німеччина, Велика Британія) у 2018-2019 роках.

 

Спікери дискусії:

Сергій Плохій, історик, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету

Кшиштоф Чижевський, письменник, філософ, президент фундації "Прикордоння" (Польща)

Брендан Сіммс, історик, Університет Кембрідж

Модератор:

Андріан Каратницький, старший науковий співробітник, співдиректор ініціативи "Україна в Європі", Атлантична рада (США)

Деталі про подію за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.