АНОНС: У Києві відкриється виставка про падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі

Вуличну виставку «30 років Свободи: повернення до Європи» відкриють на Михайлівській площі столиці.

Про це повідомляє прес-служба організатора виставки - Українського інституту національної пам'яті.

 

Кінець 1980-х років для європейських країн ознаменувався падінням комуністичної імперії в Центрально-Східній Європі, центром якої був СРСР. Регіоном прокотилася хвиля демократичних революцій, які змінили хід світової історії. 

При чому кожна з країн комуністичного блоку мала свій власний рецепт суспільно-політичних змін, свою дорогу до "спільного європейського дому".

"Виставка цікава тим, що демонструє в одній площині, як кожен із наших сусідів прощався із комунізмом та окреслює місце України в цих процесах. Попри різні сценарії перетворень, які переживали наші європейські сусіди, усі вони вибрали свободу та демократію.

Цей досвід залишається актуальним для нас, українців, і сьогодні. Маємо сподівання що наш проєкт допомагатиме українцям краще пізнати  наших європейських сусідів та нашу спільну історію", - говорить заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак

На відкриття виставки запрошені представники державної влади, дипломатичного корпусу, громадські діячі, журналісти. Зокрема у відкритті виставки візьмуть участь: 

Іванна Климпуш-Цинцадзе - народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу,  

Володимир Тиліщак - заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, Радек Матула - Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки, 

Марек Шафін - Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки, Юріс Пойканс - Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки, 

Богдан Горинь - український політичний та громадський діяч, колишній дисидент,  

Олесь Шевченко - український політичний та громадський діяч, колишній дисидент, 

Богдан Нагайло - шеф української редакції "Радіо Свобода" у 1989-1991 рр.).

четвер, 7 листопада, 12:00.

Місце: Михайлівська площа, між Дипломатичною академією та пам'ятником княгині Ользі.

Виставка працюватиме протягом місяця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.