СЗРУ оприлюднила архівні документи про діяльність гетьмана Павла Скоропадського

Оприлюднено 253 розсекречені й оцифровані архівні документи, датовані 1920–1930 роками, що зберігалися у 57 томах 15 архівних справ.

Про це йдеться на сайті СЗРУ.

Фотокартка Гетьманської управи в Берліні
Фотокартка Гетьманської управи в Берліні

Це матеріали про гетьмана Павла Скоропадського та його рід, окремих діячів Гетьманату, гетьманський Фонд визвольної боротьби, діяльність гетьманців у еміграції в Європі, Америці та Канаді, організаційний устрій, функції та головні напрями роботи гетьманського руху.

Серед документів – оригінали та копії наказів, розпоряджень, резолюцій зборів і нарад, листів, анкет, заяв, пояснювальних записок, офіційних видань іноземних країн та друкованих видань українських еміграційних партій та угрупувань, а також зображення печаток, символіки, власноручних підписів провідників гетьманського руху, світлини тощо.

Зазначені документи збиралися свого часу радянськими органами державної безпеки з метою стеження за діяльністю гетьманського руху в еміграції і безпосередньо за гетьманом Павлом Скоропадським, дискредитації та припинення функціонування українських емігрантських організацій.

Із документами можна ознайомитися в розділі сайту СЗРУ "Галузевий державний архів СЗРУ" за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.