Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Москві 9 травня, - Пристайко

Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Москві 9 травня заявили в МЗС.

Про це повідомляє видання "День".

 

На питання, як відреагував би Київ, якщо б він отримав від Москви запрошення на офіційні урочистості 9 травня, глава МЗС України Вадим Пристайко в інтерв'ю на телеканалі Україна 24 дав зрозуміти, що не сприймає сам факт святкування Дня Перемоги

"Але позиція наша зараз залишається такою, якою вона є: ні, ми не збираємося святкувати 9 травня. Ми, як і весь європейський континент, через 75 років, готові зрозуміти, чому сталася ця трагедія, і готові один одного пробачити.

Ми вважаємо, що саме в цей бік має йти святкування. Це повинно бути святкування того, що нарешті континент перебуває протягом 75 років, якщо не брати до уваги наші шість років війни, у відносному мирі", - заявив Пристайко.

Раніше в Кремлі заявили, що планують запросити на заходи в Москві з нагоди "75-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні" низку світових лідерів, в тому числі президента України Володимира Зеленського.

Днями в Офісі президента повідомили, що Зеленський запрошення не отримував.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.