У Києві декомунізували кілька бібліотек

Київрада перейменувала чотири дитячі бібліотеки та присвоїла ще одній ім’я Героя України Миколи Руденка.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на пресслужбу КМДА.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Київрада перейменувала три бібліотеки для дітей Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району, які були названі іменами радянських діячів:

* бібліотеку імені О. Пироговського – на бібліотеку "Преображенська";

* бібліотеці імені П. Вершигори присвоєно ім'я Євгена Гуцала – для вшанування пам'яті видатного українського письменника, журналіста, поета і кіносценариста;

* бібліотека імені В. Кудряшова отримала ім'я Всеволода Нестайка – на честь письменника, класика сучасної української дитячої літератури.

Окрім того, перейменовано бібліотеку імені О. Матросова для дітей Централізованої бібліотечної системи Шевченківського району на бібліотеку імені Анатолія Костецького – на честь видатного українського дитячого письменника, викладача і літературознавця.

Також міська рада присвоїла бібліотеці № 156 у Дарницькому районі столиці ім'я Миколи Руденка – українського письменника, громадського діяча, Героя України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.