У Бурунді знайшли масові поховання з останками шести тисяч осіб

В Бурунді знайшли нові масові поховання, де виявлені останки більше шести тисяч осіб, убитих під час етнічних чисток проти народності хуту в 1972 році.

Про це повідомляють Anadolu з посиланням на голову Комісії з встановлення істини та примирення П'єра Клавера Ндайкаріє.

 

За його словами, черговий етап робіт з виявлення місць поховання жертв етнічних чисток почався в січні поточного року за вказівкою уряду.

"У шести масових похованнях виявлені останки 6032 осіб, а також десятки тисяч куль. Всі знайдені особисті речі використані з метою ідентифікації жертв",- сказав Ндайкаріє.

На думку голови комісії, сім'ї жертв етнічних чисток тепер можуть порушити своє мовчання, що тривало протягом 48 років.

У 2014 році уряд Бурунді сформувало комісію з вивчення злочинів, що мали місце в країні у період з 1885 по 2008 роки. На сьогодні Комісія знайшла понад 4 тисячі масових поховань і понад 142 тисячі тіл.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.