Спецпроект

АНОНС: У Львові відкриється виставка "Тріумф людини. Мешканці України у нацистських концтаборах"

27 січня 2020 року виповнюється 75 років з того дня, коли танк, керований українцем Ігорем Побірченком, протаранив ворота найбільшого і найстрашнішого концтабору Третього Райху – Аушвіцу.

Сьогодні цей день вшановується, як Міжнародний День пам'яті жертв Голокосту, йдеться у повідомленні організаторів у Facebook.

 

Втім, серед невільників Аушвіцу – як і серед в'язнів інших нацистських концтаборів були тисячі українців. Вони потрапляли сюди за те, що боролися проти нацизму – як члени підпілля ОУН і як вояки радянської армії, за те, що втікали з нацистської каторги, за те, що допомагали рятуватися євреям, за те, що просто були...

Кілька років тому група дослідників зібрала історії кільканадцяти тих, хто пройшов пекло нацистських концтаборів та розповіла їх у виставці "Тріумф людини: мешканці України, які пройшли нацистські концтабори".

Деякі історії вражають трагізмом, деякі – безприкладною сміливістю. Не всі герої дожили до наших днів, але ви можете про них прочитати на стендах виставки, яка експонуватиметься у музеї "Тюрма на Лонцького".


Час: 28 січня, вівторок, 16.00


Місце: Національний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", вул. С. Бандери, 1, м. Львів

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.