Спецпроект

В Україні стартує акція "Шість мільйонів сердець" пам’яті жертв Голокосту

У понеділок, 27 січня, по всій Україні відбудуться масові заходи вшанування жертв Голокосту.

Про це інформує Об'єднана єврейська громада України, передає Укрінформ.

 

"27 січня, в День пам'яті жертв Голокосту, у різних містах України пройдуть пам'ятні церемонії, жалобні мітинги, меморіальні виставки та інші заходи в пам'ять про жертв Катастрофи.

Цього дня в Україні та в усьому світі згадуватимуть євреїв, які були знищені нацистською машиною Голокосту тільки за те, що вони були євреями", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, нинішнього року пам'ятні церемонії об'єднані ідеєю, що має назву "Шість мільйонів сердець", - у пам'ять про шість мільйонів євреїв, убитих у роки Другої світової війни.

Заходи пройдуть практично в усіх містах України, де чинилися масові розстріли євреїв. Зокрема, у Києві, Білій Церкві, Нікополі, Запоріжжі, Дніпрі, Мелітополі, Маріуполі, Харкові, Львові, Чернівцях, Одесі, Кропивницькому тощо.

Окрім основних церемоній і покладання квітів та каменів (за єврейською традицією) до меморіалів, відбудуться пам'ятні виставки, лекції, бесіди, вистави та зустрічі з людьми, які пережили Голокост, а також праведниками, які їх рятували.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.