Експерти встановили, хто намалював незвичайний автопортрет ван Гога

Картину намалював Ван Гог, коли перебував у психіатричній клініці.

Експерти підтвердили автентичність автопортрета нідерландського художника Вінсента ван Гога, який належить  Норвезькому національному музею в Осло, повідомляє ТСН із посиланням на artnet News.

 

Таку заяву зробили у Музеї ван Гога в Амстердамі після проведеного масштабного дослідження. Детальні "технічні та стилістичні дослідження" показали, що картина належить пензлю художника. 

Ван Гог намалював власний портрет наприкінці серпня 1889 року, коли перебував у психіатричній клініці в місті Сен-Ремі на півдні Франції.

Музейники кажуть, що ця картина особлива. "До цього часу це – єдина робота, про яку відомо, що він намалював її під час психічного захворювання", - розповіли експерти.

Слід зауважити, що цю картину Музей Осло купив 1910 року, але через 60 років фахівці засумнівалися, чи дійсно її автор Ван Гог, бо історія походження полотна була невідома. Крім того, коричнево-зелені пігменти та похмура палітра здавалися незвичними для художника, який відомий своїми яскравими блюзами.

Саме тому працівники норвезького музею звернулися за допомогою до нідерландських колег з Музею Ван Гога, аби вони провели повну експертизу твору мистецтва.

Експертиза тривала близько шести років. Після неї дослідники дійшли висновку, що це "безпомилково належить руці ван Гога".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.